Інформація стосовно процедури оцінки впливу на довкілля
З 18.12.2017 року вводиться в дію Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» http://zakon3 .rada.gov.ua/laws/show/2059-19 (далі- Закон) який впроваджує нову європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) замість екологічної експертизи, передбаченої Законом «Про екологічну експертизу», що в свою чергу, втратив чинність.
Відповідно до Закону встановлюються правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямовані на запобігання шкоді довкіллю,
забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Також на виконання вимог Закону Кабінет Міністрів України прийняв:
- Критерії визначення планованої діяльності, її розширення та зміни, які не підлягають оцінці впливу на довкілля; http ://eia.menr. gov .па/documents/criterias. pdf
- Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля; http://eia.menr.gov.иа/documents/public.pdf
- Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля http://eia.menr.gov.ua/documents/order.pdf
Перейти в Єдиний реєстр можна за посиланням http://eia.menr.gov.ua
Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою та третьою статті 3 Закону. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до Закону, Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації є уповноваженим територіальним органом, що видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обгрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
