БІЙ ПІД КРУТАМИ. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ.
БІЙ ПІД КРУТАМИ. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ.
29 січня цього року минуло 99 років з часу того самого бою під Крутами. І нехай багато років факти про цю подію замовчувалися або прочитувалися з вигідного тогочасній владі кута, та сьогодні ми вшановуємо справжніх борців за Україну.
Нагадаємо, що бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року поблизу станції Крути, між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
Українські війська зайняли оборону біля ст. Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі. В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.
У неділю, 29 січня на території меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут» відбулося вшанування пам’яті юних захисників України, до яких долучилися представники Вертіївської громади та вихованці школи. Це військово-патріотичний гурток «Веркіївська сотня», керівник – М.С. Вертюк та пошукова група «Ольвія», до якої входять учні 11 класу Вертіївської ЗОШ.
Урочистості розпочалися покладанням квітів до меморіалу. Військові та вихованці спеціалізованих закладів пройшли маршем, віддаючи шану загиблим. Відвідувачі мали змогу відвідати екскурсію, в місцевому музеї. З огляду на морозну погоду, для гостей було запропоновано намети для обігріву та частування гарячим кулешем.
