Кар’єрні радники: хто вони?
Із перших днів нового року у центрах зайнятості України працюють кар’єрні радники, котрі не тільки забезпечують сервісне обслуговування безробітних, поєднуючи їхні інтереси, реальні знання та професійні навички з вимогами сучасного ринку праці, але й визначають для кожного відвідувача конкретний шлях повернення до трудової діяльності.
Хто ж такі кар’єрні радники? Це співробітники центру зайнятості, котрі надають послуги як пошуковцям місця праці, так і тим, хто мріє змінити роботу. Вони ознайомлюють осіб, що шукають роботу, із базою вільних робочих місць і вакантних посад, інформують їх про можливість започаткування власної справи, надають профорієнтаційні послуги та консультації про напрями професійного навчання, вносять дані про безробітних в Єдину інформаційно-аналітичну систему Державної служби зайнятості та формують персональну картку. Фактично вони супроводжують клієнтів від дня звернення до центру зайнятості до факту прийому на роботу, допомагаючи їм при цьому усвідомити сильні сторони та конкурентні переваги, у тому числі здібності чи навички, а також поєднати їх із вимогами до якості трудових ресурсів, що висувають працедавці. Така тактика дозволяє спільно з клієнтом скласти покроковий план надання послуг чи план працевлаштування, адже відвідувач реально зможе оцінити свої можливості на ринку праці.
Для пришвидшення працевлаштування кар’єрні радники використовують усі інструменти та засоби, у тому числі спряють поглибленню рівня знань своїх підопічних з техніки пошуку роботи, вчать їх готуватися до співбесіди, грамотно написати резюме, у разі потреби – визначити навчальний заклад для підвищення рівня професійної компетентності та ін. Тобто вони допомагають відвідувачам перебороти всі перешкоди на шляху до зайнятості, ненав’язливо але переконливо мотивують особу до трудової діяльності, спонукаючи до проактивної поведінки.
Використовуючи результати професійної діагностики та професійного профілювання, кар’єрні радники разом з клієнтом формують програму подальших дій, у якій містяться спільні зобов’язання з питань пошуку роботи та організації надання послуг. Вони також несуть відповідальність за працевлаштування клієнта, враховуючи його інтереси та виконуючи при цьому посередницьку функцію між ним і потенційним працедавцем, навчальними установами, іншими структурними підрозділами центру зайнятості чи приватними кадровими агентствами. У разі потреби інформують безробітних про умови формального чи неформального професійного навчання, переваги самоосвіти чи розвитку компетенції, які необхідні для повернення на ринок праці. Надаючи спектр соціальних послуг тій чи іншій особі, кар’єрний радник зобов’язаний постійно моніторити їхню ефективність, аналізувати правильність прийнятого рішення про профілювання, адже ключовий показник його роботи – швидкість та якість працевлаштування.
Запровадивши інститут кар’єрних радників, служба зайнятості не тільки підвищує якість сервісного обслуговування клієнтів, а й поглиблює співпрацю з фірмами і компаніями, оскільки працевлаштовані за сприяння кар’єрних радників особи відповідатимуть потребам та вимогам конкретних працедавців.
