3 грудня – Міжнародний день людей з особливими потребами
Починаючи з 1992 року, щорічно 3 грудня відзначається Міжнародний день людей з особливими потребами.
У цей день немає бажання акцентувати увагу на негараздах та проблемах. Хочеться дивитися на приклад тих, хто, недивлячись на обмежені можливості, життєві негаразди та перепони зміг досягти всесвітнього визнання та успіху.
Починаючи з 1992 року, щорічно 3 грудня відзначається Міжнародний день людей з особливими потребами.
У цей день немає бажання акцентувати увагу на негараздах та проблемах. Хочеться дивитися на приклад тих, хто, недивлячись на обмежені можливості, життєві негаразди та перепони зміг досягти всесвітнього визнання та успіху.
Лауреат Нобелівської премії Стівен Вільям Хокінг вивчав фундаментальні закони, які керують Всесвітом. Він є володарем дванадцяти почесних звань. Його книги «Кратна історія часу» і «Чорні діри і молоді всесвіти та інші лекції» стали бестселерами. При всьому цьому, уже в 20-ти річномі віці він був практично повністю паралізований через розвиток невиліковної форми атрофуючого склерозу і залишався в цьому стані всю свою решту життя. У нього рухалися тільки пальці правої руки, якими він керував своїм рухомим кріслом і спеціальним комп'ютером, який за нього говорив.
Людвіг ван Бетховен (1770 - 1827) - німецький композитор, представник віденської класичної школи. В 1796 році, будучи вже відомим композитором, Бетховен почав втрачати слух: у нього розвинувся тиніт - запалення внутрішнього вуха. До 1802 року Бетховен повністю оглух, але саме з цього часу композитор почав створювати свої найвідоміші твори. У 1803- 1804 роках була написана Героїчна симфонія, у 1803- 1805 роках - опера "Фіделіо". Крім того, в цей час були написані його відомі сонати: дві сонати для віолончелі, квартету, вокальний цикл "До далекої коханої". Будучи абсолютно глухим, Бетховен створив два свої наймонументальніші твори - Урочисту месу і Дев'яту симфонію з хором (1824).
Рей Чарльз (1930 - 2004) - американський музикант, людина -легенда, автор понад 70 студійних альбомів, один з найвідоміших у світі виконавців музики в стилях соул, джаз і ритм-енд-блюз. Осліп у семирічному віці , імовірно внаслідок глаукоми. Рей Чарльз - самий знаменитий сліпий музикант сучасності; він був нагороджений 12 преміями "Греммі", потрапив до Зали слави рок -н- ролу, джазу, кантрі і блюзу, до Залу слави штату Джорджія. Його записи були включені в Бібліотеку Конгресу США. Френк Сінатра назвав Чарльза "єдиним справжнім генієм в шоу бізнесі". У 2004 році журнал Rolling Stone поставив Рея Чарльза під номером 10 свого «Списку Безсмертних100 найвидатніших артистів всіх часів».
Оскар Пісторіус- інвалід з народження. Цей чоловік досяг видатних результатів у сфері, де традиційно люди з обмеженими можливостями не можуть змагатися зі здоровими людьми. Не маючи ніг нижче коліна, він став легкоатлетом-бігуном. Причому, після численних перемог на змаганнях для інвалідів він домігся права змагатися з повністю здоровими спортсменами і досяг великих успіхів. Він також є популяризатором спорту серед людей з обмеженими можливостями, активним учасником програм підтримки інвалідів та своєрідним символом того, наскільки високих успіхів може досягти людина з фізичними вадами, навіть у такій специфічній сфері, як спорт.
Ерік Вайхенмайер (1968) - перший у світі скелелаз, який досяг вершини Евересту, будучи незрячим. Ерік Вайхенмайер втратив зір, коли йому було 13 років. Юнаком він закінчив навчання, а потім і сам став учителем середньої школи, а вподальшому тренером по боротьбі і спортсменом світового класу. Про подорож Вайхенмайера режисер Пітер Уінтер зняв ігровий телевізійний фільм "Торкнутися вершини світу". Крім Евересту Вайхенмайер підкорив сімку найвищих гірських вершин світу, включаючи Кіліманджаро і Ельбрус.
Ірландець Крісті Браун, на відміну від попередніх знаменитих інвалідів, народився з обмеженими можливостями - йому був поставлений діагноз ДЦП. Лікарі визнали його безперспективним - дитина не могла ходити і навіть пересуватися, відставала у розвитку. Але мати не відмовилася від нього, а доглядала за малюком і не залишала надії навчити його ходити, говорити, писати, читати. Її вчинок заслуговує глибокої поваги - сім'я Брауна була дуже бідною, а батько взагалі не сприймав «неповноцінного» сина. Фактично, повноцінно Браун керував тільки лівою ногою. І саме нею він і почав малювати і писати, освоївши спочатку крейду, потім кисть, ручку і друкарську машинку. Він не просто навчився читати, говорити і писати, але і став відомим художником і новелістом. Про його життя був знятий фільм «Крісті Браун: Моя ліва нога», сценарій до якого написав сам Браун.
