Вертіївська громада
Ніжинський район, Чернігівська область

День соборності України

           22 січня – одна із значущих дат, яка мала визначний вплив на творення України як держави. І нехай на долю нашої країни в той час випало чимало випробувань, і про цілковиту незалежність тоді ще годі було думати, та українці завжди  пам’ятали про події 1918-1919 років і безперечно вважали їх досягненням. То як же це відбувалося?

22 січня 1918 - Центральна Рада ухвалила IV Універсал, який визначив Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу. 
Універсал буде проголошено 24 січня.
          Цим актом було створено виконавчий орган, Генеральний секретаріат - Раду народних міністрів. Універсал замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад - волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді народних міністрів продовжувати розпочаті переговори з центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками.

 

22 січня 1919 - на Софійському майдані в Києві Директорія УНР проголосила Акт злуки про об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну. ЗУНР перетворено на Західні області УНР. 
Цей день увійшов в історію як День Соборності України.

 

У Києві був морозний день, дерева вкриті інеєм. З самого ранку місто мало святковий вигляд - скрізь національні прапори і транспаранти, на балконах розвішано килими й полотна з яскравими українськими малюнками. Особливо гарно задекоровано Софійську площу та сусідні вулиці. По всьому майдані на стовпах герби чи не всіх українських губерній, плакати. 
Об 11-й ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди, котрі стали шпалерами з чотирьох боків площі. За військом рушили люди, які заповнили весь майдан і сусідні вулиці. Чимало з присутніх залізли на дерева, щоб краще побачити дійство. 
Із численних делегацій першими з явилися службовці залізниць з великим транспарантом, на якому було написано: "Слава українським Героям!" Опісля надійшли делегації від міністерств та інших установ, були хресні ходи з усіх київських церков. 
Духовенство зібралося у Софійському соборі на Службу Божу.  Її правив єпископ черкаський Назарій. 
Розміщенням делегацій та всім церемоніалом завідував артист Микола Садовський
        Займали свої місця члени Галицької делегації, урядовці з головою Ради міністрів Володимиром Чехівським, делегати Трудового конгресу, представники Національного союзу, найвищі цивільні та військові достойники, закордонні дипломати. 
О 12-й під урочисті звуки дзвонів з Мазепинської дзвіниці й інших церков та гук гармат із Софійського собору вийшло на площу і стало навколо збудованого там аналою духовенство з хоругвами. 
Здалеку почулися поклики "Слава!" на честь членів Директорії, котрі під'їжджали на автомобілях. Військовий оркестр зіграв Національний гімн. 
Акт Соборності почав своїм привітанням представник Української національної ради, голова Галицької делегації Лев Бачинський, а Лонгин Цегельский зачитав заяву президії УНР і Державного секретаріату про волю ЗУНР об'єднатися в єдину Українську соборну державу. Цю заяву всі учасники сприйняли довготривалими оплесками. 
Промовляв голова Директорії Володимир Винниченко. Текст Універсалу Соборності виголосив професор Федір Швець. Після цього архієпископ Агапіт відслужив із духовенством молебень у намірах українського народу й Української держави. Відбувся військовий парад галицького легіону Січових стрільців, якими командував полковник Євген Коновалець. 
Акт Злуки вперше проголосив незалежну соборну національну державу Україну, став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу. 

 

 

     Цитата з Акта
"ОДНИНІ ВО ЕДИНО ЗЛИВАЮТЬСЯ СТОЛІТТЯМ ОДІРВАНІ ОДНА ВІД ОДНОІ ЧАСТИНИ ЕДІНОІ УКРАІНИ - ЗАХІДНО-УКРАІНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА /ГАЛИЧИНА, БУКОВИНА, І УГОРСЬКА УКРАІНА/ І НАДДНІПРЯНСЬКА ВЕЛИКА УКРАІНА. ЗДІЙСНИЛИСЬ ВІКОВІЧНІ МРІІ, ЯКИМИ ЖИЛИ І ЗА ЯКІ УМІРАЛИ КРАЩІ СИНИ УКРАІНИ. ОДНИНІ Є ЄДИНА НЕЗАЛЕЖНА УКРАІНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА."

 



« повернутися до списку новин