Не звільняється пам’ять. Відлунює знову роками Я зітхну… запалю обгорілу свічу. Помічаю: не замки – твердині, не храми – Скам’янілий чорнозем – потріскані стіни плачу. Піднялись, озиваються в десятиліттях З далини, аж немов з кам’яної гори
26 листопада 2021року у Вертіївському дошкільному навчальному закладі «Колосок» в старшій групі «Дзвіночок» вшанували День пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років. Ще один рік відділяє нас від тієї страшної трагедії українського народу. Масовий голод 1932 та 1933 років призвів до мільйонних людських смертей. Спланований геноцид був спрямований на знищення українського народу, з його культурою та віковими традиціями. Тому збереження національної пам’яті про голодомор є невід’ємною складовою розвитку нашого суспільства.
У рамках вшанування жертв голодомору, вихователями Наталією Залозною та Анастасією Журавською проведені заходи. Під час яких ознайомили дітей з картиною «Голодомор», складали розповіді, переглянули фото та відео-презентацій. Доречною була колективна робота з аплікації «Україна. Голодомор. Пам’ятаємо».
Діти ознайомилися із трагічними сторінками голоду на Україні, на мить замислилися про той непереборний жах, який охоплював людину в момент, коли дитина просить у матері їсти, а навіть малесенького шматочка хліба немає, про нестерпний біль від втрати рідних…
Засвітили свічку пам’яті та вшанували жертв голодомору хвилиною мовчання.
Підготувала вихователь
Наталія ЗАЛОЗНА
